Чорна вода
У чорній воді, у глибокій воді, Де промені сонця не сяють. У тій каламутній, в'язкій глибині Істоти незнані співають. Їх очі смарагдовим сяйвом пала. Воно людей з розуму зводить. Поглине нещасних глибока вода, Бо душ їй невинних не досить. Сі води є прокляті спокон віків. Обходять їх ген стороною. А необережних чекають в пітьмі І кличуть кудись за собою Величні й небачені монстри глибин... Чи, може, не монстри - русалки? А може, король злий, зоставшись один, На люд насила свої чари, Щоб не каламутили воду вони, Яка таємниці ховає. Бо в тій непроглядній в'язкій глибині Істоти незнані блукають.
2021-01-28 21:41:53
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3309
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9105