Він завжди п'є пахучу каву...
Він завжди п'є пахучу каву І посміхається. Мені І сумно, й весело, й цікаво: Подобаюсь йому чи ні? Він - наче бог, що сходить з неба, Що заблукав поміж світів. Мені нічого більш не треба, Лиш провести з ним кілька днів. В кав'ярні разом каву пити. І з посмішками на вустах На спільні теми говорити І бути поруч. Навіть в снах. Це так реально. Я це знаю. "Він неймовірний..." - шепочу. Але чомусь завжди тікаю, При зустрічах завжди мовчу. Він любить каву. Він - гарячий. Я не чекала. Не цього, Бо почуття моє лиш значить, Що ніжно я люблю його.
2020-01-19 21:55:09
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2848
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9646