Кавова ніч
Ніч кавова, густа і шоколадна.
Імбирне світло, що в глибокій тиші,
Молочні візерунки десь залишить,
Таке м'яке, іскристе, бездоганне.
Медовий місяць - пристрасний, весняний -
Так вабить погляд в небі мигдалевім.
І хочеться з тим вітром березневим
У місто, де живуть руді тумани,
Що таємниці від людей ховають.
Розкрити їх не кожному вдається.
Лишень якщо відкрите твоє серце,
Ввійдеш туди, де завжди спів лунає,
Де тихі ночі бежеві, як лате,
Де хмари золоті у небі чистім.
Се те прекрасне Безіменне місто?..
В усіх світах про нього мусять знати.
Там темрява - тремтлива, опівнічна -
Запахне, як гіркий американо.
Лавандово-бурштиновий світанок
Несе печаль, що в серці мелодійно
Сумним акордом стиха пролунає,
Бо ніч скінчиться і зникають чари,
Туман розтане, розійдуться хмари.
І мідне сонце десь за небокраєм
Сяйне, в прозорих росах відіб'ється.
Про місто чарівне думки крилаті
Вже не спинить. Не хочеться чекати,
Коли пітьма над світом знов здійметься.
2021-04-08 16:59:17
11
6