R. S.
Я потайки милуюся тобою, Коли в кав'ярні чай чи каву п'єш. Сміюся тихо. Що таке зі мною? Ти ніжно посміхнешся. І ти теж? Можливо, ти мене не помічаєш, Можливо, я придумала тебе. А може, щось усе ж ти відчуваєш? Хай іскорка між нами промайне... Твої вуста я мрію цілувати І очі уявляю твої скрізь. Слова б знайти і з вітром надіслати - Сміливий крок? Кохання? Чи каприз? Не знаю... І що коїться зі мною? Чому в кафе на крилах я лечу І потайки милуюся тобою? Але про це нікому не скажу.
2020-01-20 20:24:13
26
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1639
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12354