Літній дощ
Літній дощ... І ніжна прохолода Напуває землю до глибин. Так п'янить ця свіжість і свобода. Простягається небес ультрамарин. Теплий дощ... Він піснею чарує, Барабанить, в кронах шелестить. Хай весь світ мелодію цю чує І хай час зупиниться в цю мить. Кавою зігрію себе вранці, Спокою радітиму в цей час. Під дощем шалені, дикі танці Затанцюю, як в останній раз. Ну а потім втомлена, щаслива, Радістю своєю поділюсь, Бо моє життя - це справжнє диво. Жити я понад усе люблю.
2020-02-10 14:36:47
10
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4167
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3330