Осінній вечір
Осінній вечір. Свіжість. Прохолода. Яскраве світло ліхтарів. Уже до сну готується природа, Згубивши листя між осінніх днів. Осінній вечір. Місто засинає. Сховалось сонце вже за небокрай. З-за хмар сріблястий місяць визирає І вітерець навіює печаль. Багряне листя тихо облітає, Гілки дерев торкаються зірок. Тепло останнє осінь забирає І знов зима нечутно робить крок. Огорне осінь оксамитом плечі. І холод, хоч листопаду нема. Осінній вечір, загадковий вечір... До міста наближається зима. 
2020-01-29 21:29:27
8
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1821
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1487