Моя кава
Rin Ottobre
Ти - ніби кава. Запашний. Гарячий. З корицею, з ваніллю. З молоком. Легкий, як мокко. І міцний, неначе Рістретто. З незабутнім присмаком. Як лате-айс. Холодний, свіжий. М'ятний. Як капучіно, ти мене п'яниш. І твій цілунок наче шоколадний. Як львівська кава, вранці бадьориш. Як віденський еспрессо, ти вершковий. З кислинкою, і яблучним смаком. Американо ніжний, світанковий. З тягучим медом і п'янким вином. Терпкий, гарячий, пристрасний, як айріш. І ніжно-прохолодний, як глясе. Не опишу емоцій. Але, знаєш, Для мене значиш більше, ніж усе.
2020-02-07 09:13:59
24
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
АdSSkaуа Su...renь
Запахло кавою о 3-тій годині ночі☺
Відповісти
2020-12-12 00:50:08
1
TheCoalwalker
Чудовий вірш 👍🏻
Відповісти
2020-12-25 18:19:52
1
Rin Ottobre
@TheCoalwalker дякую вам)
Відповісти
2020-12-25 21:22:41
Подобається
Інші вірші поета
Літній дощ Я твій дарунок R Солодке літо
Інші поети
lys
@plusbleuquetesyeux
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5011
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2251