Попіл
Порушувати спокій твій не стану. Холодний попіл наших почуттів Розвіяв вітер. Най минають дні, Ми більше не побачимось. Востаннє Я двері відчинила в своє серце... Зачинено. І входу вже нема. Нехай тепер залишуся одна, В душі нестерпний біль колись минеться. А мрії, ті зруйнованії мрії Про безтурботні та п'янкі часи... Забути це не вистачає сил, Хоч викреслити їх я так волію. Бо в небуття відправив ти, напевно, Слова, які казала я тобі У радості, у спокої, в журбі. Скінчилися ці миті сокровенні. Ми ще тоді з тобою розуміли: Не можна залишати все, як є. І розійшлися. Кожному своє. Кохання розтоптали і спалили. І я, і ти знайшли свою дорогу. У протилежних напрямках пішли, В минуле зруйнували всі мости. Ніколи їх не відбудуєм знову. Любов, що в нас була одну лиш мить, Тепер із вітром попелом летить.
2021-03-23 16:40:27
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
"Поэтическая эльфийка" - WtS
👍👍
Відповісти
2021-03-23 17:14:53
Подобається
Блакитноока
Неймовірноооо 😍😍
Відповісти
2021-03-24 06:59:31
1
Rin Ottobre
Відповісти
2021-03-24 07:13:04
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9029
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2641