Попіл

Rin Ottobre

Порушувати спокій твій не стану. Холодний попіл наших почуттів Розвіяв вітер. Най минають дні, Ми більше не побачимось. Востаннє Я двері відчинила в своє серце... Зачинено. І входу вже нема. Нехай тепер залишуся одна, В душі нестерпний біль колись минеться. А мрії, ті зруйнованії мрії Про безтурботні та п'янкі часи... Забути це не вистачає сил, Хоч викреслити їх я так волію. Бо в небуття відправив ти, напевно, Слова, які казала я тобі У радості, у спокої, в журбі. Скінчилися ці миті сокровенні. Ми ще тоді з тобою розуміли: Не можна залишати все, як є. І розійшлися. Кожному своє. Кохання розтоптали і спалили. І я, і ти знайшли свою дорогу. У протилежних напрямках пішли, В минуле зруйнували всі мости. Ніколи їх не відбудуєм знову. Любов, що в нас була одну лиш мить, Тепер із вітром попелом летить.

2021-03-23 16:40:27

2

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

"Поэтическая эльфийка" - WtS

👍👍

Відповісти

2021-03-23 17:14:53

Подобається

Блакитноока

Неймовірноооо 😍😍

Відповісти

2021-03-24 06:59:31

1

Rin Ottobre

@Блакитноока дякую)

Відповісти

2021-03-24 07:13:04

1

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16403

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1537