Рання осінь
Рання осінь блукає садами. Не холодна вона, зовсім літня. Розмовляє тихенько з вітрами, Гонить хмари у небі блакитнім. Рання осінь дощами не плаче. Літнє сонце вона закликає. Карамельно-медова. Гаряча. Сміючись, жовте листя зриває. Тепла, щедра. Така пустотлива. У лісах пісні дивні співає. Любить яблука, груші і сливи, Журавлів в довгий шлях проводжає. Птахів, звірів завжди приголубить І тепла їй ніколи не досить. І погоду ясну дуже любить, Бо вона така рання, ця осінь.
2020-02-05 21:07:10
9
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2442
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2417