Рання осінь
Рання осінь блукає садами. Не холодна вона, зовсім літня. Розмовляє тихенько з вітрами, Гонить хмари у небі блакитнім. Рання осінь дощами не плаче. Літнє сонце вона закликає. Карамельно-медова. Гаряча. Сміючись, жовте листя зриває. Тепла, щедра. Така пустотлива. У лісах пісні дивні співає. Любить яблука, груші і сливи, Журавлів в довгий шлях проводжає. Птахів, звірів завжди приголубить І тепла їй ніколи не досить. І погоду ясну дуже любить, Бо вона така рання, ця осінь.
2020-02-05 21:07:10
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2962
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2555