Sadness
Хай темрява сховає мої сльози, А ніч вуаллю постать огорта. "Ти знов одна", - шепоче тихо розум. Я хочу вірити, що це усе не так. "Все добре", - повторю, як заклинання, Та не приборкать хаос у душі. "Все... добре?" - та на це просте питання Скажу сама собі: - "Та не сміши". Вино на самоті - найкращі ліки. Як завжди, після півночі не сплю. І щиро поспілкуюся, от тільки Сама я із собою говорю.
2020-01-18 21:23:10
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Domina Mortem
Прекрасный стих))
Відповісти
2020-01-18 22:07:24
Подобається
Rin Ottobre
@Domina Mortem спасибо)
Відповісти
2020-01-18 23:57:39
Подобається
Юлия Грибан
Неймовірно 🔥
Відповісти
2020-01-28 06:36:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3831
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2509