Твої демони
Rin Ottobre
Твої демони завжди з тобою. Постають вони перед очима. Розум твій - поле їхнього бою. Затаврований ти, одержимий. Твої демони гнівно регочуть, Роздирають твою силу волі І кричать з однією метою - Підштовхнути тебе до безодні, Звідки виходу більше не буде. В голові знов ненависний шепіт. Як живуть, як з ним боряться люди? Як від темряви вбити залежність, Коли демони днями й ночами До лихого підбурюють? Досі Ти гадав, що є злом. Ненормальним. Проте істину враз усвідомив: Твої демони й ти - одне ціле, Але ти маєш бути сильнішим. Оці демони - десь у глибинах. То частина твоя найтемніша. Та душа лиш твоя. І прогнати, Окрім тебе, ніхто більш не зможе Усіх демонів лиха й омани. Тільки ти побороти їх зможеш.
2021-10-04 06:57:07
8
0
Інші вірші поета
К. Р. Захід сонця Король Чума Горизонти
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Juli Tenera
@Poetess
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2233
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12305