Немає ідеальних біографій
Немає ідеальних біографій, Історій без ганебних темних плям. Хтось вже давно пройшов свій шлях найкращий, А хтось лише вперед іти почав. Комусь одразу доля дала крила, А декотрим прокляття чи тягар. Когось із ніг ще на початку збило Життя - цей вічний рух, п'янкий азарт. Одні блукають. Геть з дороги збились, Бо втратили вони орієнтир, Згубили віру в себе. Власні сили Розвіяли у чварах в сизий пил. А хтось іде, зі шляху не звертає, Живе життям своїм, від перешкод - Важкі вони чи легкі - не тікає, Як би нестерпно потім не було. Хтось котиться униз, а хтось злітає. На темну путь хтось сходить повсякчас. Випробування доля підкидає - Наступний крок залежить лиш від нас: Обрати світлий шлях чи непроглядний? Хто скаже, як скоріш його пройти? Немає ідеальних біографій: На помилках вчимося жити ми.
2021-08-23 11:11:06
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rin Ottobre
згодна
Відповісти
2021-08-23 12:05:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4932
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2405