Немає ідеальних біографій
Немає ідеальних біографій, Історій без ганебних темних плям. Хтось вже давно пройшов свій шлях найкращий, А хтось лише вперед іти почав. Комусь одразу доля дала крила, А декотрим прокляття чи тягар. Когось із ніг ще на початку збило Життя - цей вічний рух, п'янкий азарт. Одні блукають. Геть з дороги збились, Бо втратили вони орієнтир, Згубили віру в себе. Власні сили Розвіяли у чварах в сизий пил. А хтось іде, зі шляху не звертає, Живе життям своїм, від перешкод - Важкі вони чи легкі - не тікає, Як би нестерпно потім не було. Хтось котиться униз, а хтось злітає. На темну путь хтось сходить повсякчас. Випробування доля підкидає - Наступний крок залежить лиш від нас: Обрати світлий шлях чи непроглядний? Хто скаже, як скоріш його пройти? Немає ідеальних біографій: На помилках вчимося жити ми.
2021-08-23 11:11:06
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rin Ottobre
згодна
Відповісти
2021-08-23 12:05:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1952
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1936