Дотики
Твої дотики так уяву мою лоскочуть...
Аби тільки сховатись від тих відвертих думок.
Коли ми швидко дихали під поглядом літніх зірок,
то наступний мій видих тобі проголошував: хочу!
Це таке незбагненне бажання торкатись тебе.
Ти хвилюєш мене, що мурахи біжать по спині.
А твої поцілунки солодкі, п'янкі, звірині
вимальовують непристойності, мов на мольберт.
У мені розквітають сади від обіймів ведмежих.
Хто тебе наділив енергетикою спокуси?
Ти мене не обдуриш і слухняною бути не змусиш.
Я до тебе звикаю обачливо, обережно.
Але дотики так уяву мою бентежать...
Аби тільки сховатись від тих відвертих думок.
Коли ми швидко дихали під поглядом літніх зірок,
то наступний мій видих тобі проголошував: хочу!
Це таке незбагненне бажання торкатись тебе.
Ти хвилюєш мене, що мурахи біжать по спині.
А твої поцілунки солодкі, п'янкі, звірині
вимальовують непристойності, мов на мольберт.
У мені розквітають сади від обіймів ведмежих.
Хто тебе наділив енергетикою спокуси?
Ти мене не обдуриш і слухняною бути не змусиш.
Я до тебе звикаю обачливо, обережно.
Але дотики так уяву мою бентежать...
Коментарі