Гість незваний
Дотики
Ходи в мої обійми
Це буде зовсім інша осінь
Тиск
Ураган
Спогад
Під цвітом абрикос
Мені бракує твоїх рук
В твої обійми, як в теплу ковдру
Навколишній світ
Диявольський зв'язок
Кохала
Спогад
Ніжністю твоїх думок лоскотати свої вуха,
відчувати кожен видих на дівочій шиї.
Не лякатись, що між нами стогне завірюха
і ковтати твою мову, наче спів пташиний.
Довіряти твоїм рухам і не зводить з тебе погляд.
Твоє лагідне кохання заколисує мій страх.
Все могло би бути добре, проте цей болючий спогад
з кожним днем самотнім гасить блиск в моїх очах.
© Ріна Беррі,
книга «Дотики».
Під цвітом абрикос
Коментарі