Гість незваний
Дотики
Ходи в мої обійми
Це буде зовсім інша осінь
Тиск
Ураган
Спогад
Під цвітом абрикос
Мені бракує твоїх рук
В твої обійми, як в теплу ковдру
Навколишній світ
Диявольський зв'язок
Кохала
Кохала
Коли запитають: "Чи ти коли-небудь кохала?"
Я мовчки згадаю ті щирі, проникливі очі,
торкання твої пестливі і часом зухвалі,
і наші таємні, вкрадені жадібно ночі.

І з плином часу я досі нікого не стріла,
хто вразив би так, мене надихав на життя.
Я стала порожня на почуття, скам'яніла,
ніхто, окрім тебе, не чув мого серцебиття.

Іскра, що ти кинув в моє депресивне серце,
ще досі там жевріє, наче її попрохав.
Дивлюся я в очі твої, наче в пророче люстерце,
з питанням: "Чи ти коли-небудь кохав?"
© Ріна Беррі,
книга «Дотики».
Коментарі