Гість незваний
Дотики
Ходи в мої обійми
Це буде зовсім інша осінь
Тиск
Ураган
Спогад
Під цвітом абрикос
Мені бракує твоїх рук
В твої обійми, як в теплу ковдру
Навколишній світ
Диявольський зв'язок
Кохала
Мені бракує твоїх рук
Мені бракує твоїх рук, які голублять моє тіло,
які захоплюють в обійми, як джерело усіх вогнів.
Мені бракує твоїх рук, в яких я танула, тремтіла.
Я досі пристрасть пам'ятаю, хоч промайнуло стільки днів.

Я не забуду твої очі, твої шалені, добрі очі,
те мирне небо, що над нами зірками шепотіло "воля".
І наші незабутні ночі, таємні, романтичні ночі,
що дарували відчуття, що ти моя пророча доля.

Мені бракує твоїх рук, мені бракує твого слова.
Будь-ласка бережи себе і не вдавайся до образ.
Я збережу твою любов у свій міцний душевний сховок.
Аби побачити тебе щасливим і живим хоча б ще раз...
© Ріна Беррі,
книга «Дотики».
В твої обійми, як в теплу ковдру
Коментарі