Гість незваний
Дотики
Ходи в мої обійми
Це буде зовсім інша осінь
Тиск
Ураган
Спогад
Під цвітом абрикос
Мені бракує твоїх рук
В твої обійми, як в теплу ковдру
Навколишній світ
Диявольський зв'язок
Кохала
Ходи в мої обійми
Ходи в мої обійми відпочинь,
поки над нами в барвах далечінь,
зітхаючи, готується до снів.

Та легкість, що між нами, той вогонь,
котрий спалахує від дотиків твоїх долонь,
в мені пробуджує натхнення до віршів.

Ще поки зливи не спинилися у місті,
ти зупиняй долоні над вразливим місцем,
цілуй мене, мовчи та розглядай.

Безсумніву усе йде, як іде,
поки твої долоні казна-де
моїх чортів запрошують у рай.
© Ріна Беррі,
книга «Дотики».
Це буде зовсім інша осінь
Коментарі