Історія
R E
Історія проста: він був молодим, палким та невпевненим, Прагнув злетіти і взяти контроль над бажаннями темними. Проте голова гаряча у всіх молодецьких бажань — Не обпектись об них складно, скільки б не було старань. Історія проста: вона була втомлена, злякана і зруйнована, Прагнула лиш тільки ще раз одвідати ніжності ластощів. Проте зламані крила назад не зростити одній, Хай би як сильно її мислепростір цього не хотів. Історія була проста: вони затято шукали любові, Прагнули щастя, кохання та долі легкої. Проте рани душі не затягнуться разом із часом, Та й епілог зазвичай не говорить про пошрамовані спини. Історія. Була. Проста — Вони хтіли любові. Та історія не схильна Дарувати всім Красиві емоції.
2024-04-19 19:12:14
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Серафім
Щось в цьому дійсно є. Крутий вірш, щирий... Побуджує на роздуми.
Відповісти
2024-04-19 19:15:36
1
R E
@Серафім значить я нарешті згадав як їх писати. Причини правда... як завжди не найкрасивіші.
Відповісти
2024-04-19 19:16:52
Подобається
Серафім
@R E а хто сказав, що причини мають бути красивими?)
Відповісти
2024-04-19 19:17:35
1
Інші вірші поета
В тобі Руїни миру на самій вершині Кривава молитва Кривавому Богу Знаєш
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
Pavlik Panko
@Pavlo_Panko
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1595
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1409