Історія
R E
Історія проста: він був молодим, палким та невпевненим, Прагнув злетіти і взяти контроль над бажаннями темними. Проте голова гаряча у всіх молодецьких бажань — Не обпектись об них складно, скільки б не було старань. Історія проста: вона була втомлена, злякана і зруйнована, Прагнула лиш тільки ще раз одвідати ніжності ластощів. Проте зламані крила назад не зростити одній, Хай би як сильно її мислепростір цього не хотів. Історія була проста: вони затято шукали любові, Прагнули щастя, кохання та долі легкої. Проте рани душі не затягнуться разом із часом, Та й епілог зазвичай не говорить про пошрамовані спини. Історія. Була. Проста — Вони хтіли любові. Та історія не схильна Дарувати всім Красиві емоції.
2024-04-19 19:12:14
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Серафім
Щось в цьому дійсно є. Крутий вірш, щирий... Побуджує на роздуми.
Відповісти
2024-04-19 19:15:36
1
R E
@Серафім значить я нарешті згадав як їх писати. Причини правда... як завжди не найкрасивіші.
Відповісти
2024-04-19 19:16:52
Подобається
Серафім
@R E а хто сказав, що причини мають бути красивими?)
Відповісти
2024-04-19 19:17:35
1
Інші вірші поета
_ Кривава молитва Кривавому Богу Руїни миру на самій вершині В тобі
Інші поети
GRAFO
@grafo
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8019
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1541