Кривава молитва Кривавому Богу

R E

(18+)
Злити їхню крови Видерти кістки Вивернути м'язи Витягти мозги Очистити своє тіло Відмити свою душу Просвітити своє нутро Вознести гнилий дух Аби тільки дихати Дихати вільніше Жити нарешті жити Не існувати Не вдавати Не грати Жити. Жити жити жити Ковтати повітря, Працювати м'язами, Дихати шкірою, Смакувати вітер. Жити. Та не забудь: Злити їхню крови Видерти кістки Вивернути м'язи Витягти мозги Аби тільки дихати Дихати вільніше Нарешті жити Во славу Себе. P. S. Тій Нірванні де їхня кров не потурбує нас.

2024-06-07 20:16:29

3

22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (22)

Морок Неферат

@R E От ви так говорите, що я не зрозумію ви українець чи росіянин? Бо коли пишете мовою України, то і вести треба себе відповідно а не так що мені стидно за вас.

Відповісти

2024-08-10 17:54:41

1

R E

@Морок Неферат коби ви пане справді мали компетенцію на те аби мовою міряти національности, ви би не розказували іншим як їм вірші писати та символи трактувати (та й як жити взагалі). Бо якщо ви базового сленгу та діалектизмів не сприймаєте, а до того ще й розказуєте як матір любити і богу молитися, то ви явно себе на неіснуючі п'єдестали зводите. І не завдавайте собі клопоту більше писати — ви явно не спроможні до гідного діалогу.

Відповісти

2024-08-10 18:19:54

1

Морок Неферат

@R E Не існуючого чи точніше неможливого нема-перепони в нас у голові. Я от це думаю, ви любите сперечатися чи так собі актив піднімаєте?

Відповісти

2024-08-11 19:56:29

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1963

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2637