Втекти від сумління

Роузі Рей

Холодний вітер,я холодна крижана, Сиджу на лавці одна, Не відчуваю я тепла, всю морозить в середині.. Я як айсберг в океані, Титанік що пішов на дно, Так,хочу від сумління втекти, Не знати куди заведе дорога, Трепет вітру,спів птахів, На дахах чутно як падає сніг..

2023-07-19 08:37:05

3

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олег Шаула

@Роузі Рей ну в вас 6 рядків описують буквально одну й ту ж саму обставину: холодно. Ще одна просто про природу навколо, виходить що реально щось робить 4 рядки. Не з метою негативно висказатись про вірш, просто таке перевантаження синонімічними рядками не в плюс тексту. Мені цікавий ваш розвиток, тож підпишуся.

Відповісти

2023-07-20 09:33:56

1

Роузі Рей

@Олег Шаула ❤️

Відповісти

2023-07-20 09:48:42

Подобається

Роузі Рей

@Олег Шаула я теж можу пояснити чому саме така тематика у мене віршів.Дивіться,я їх пишу,бо це моє,моя версія віршів,я їх пишу тому що наприклад описи природи так як нормальний вірш візьмемо Л.Українка "Лісова пісня" я не можу так писати це не моє,я пишу те що можу те що мені йде,надихає,можливо я й пишу не ідеально але поціновувачі моєї творчості темної,холодної,бездушної є..я пишу те що подобається мені,і до мене доходить що можливо я й трішки перебільшую,але сенс віршів у мене одинаковий,я хочу показати що є різні люди одним дано писати пейзажні вірші,іншим інші,а ще іншим про диявольське кохання,просте кохання,та й взагалі життя.Вірші про смерть,вогонь,диявола це моє,я це пишу..можливо є ще люди які можуть це описувати,але нажаль з мого оточення майже таких людей немає які про це й тільки пишуть.

Відповісти

2023-07-20 10:02:23

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1727

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1638