Я знову повірила тобі
Я знову повірила тобі.. Я хочу знати,чи насправді ти мене кохаєш.. Чи це знову не фальш.. Я дуже надіюсь у спражності твоїх почуттів.. Я думкою,біля тебе.. І мрію кожну хвилину біля тебе бути.. І вірити в кохання це.. На фальш так не схоже,але чи може це все бути тим безжалісним несправжнім коханням? Я хочу знати та вірити що це не так.. Але,чи справді я тобі небайдужа? Чи справді я тобі красива? І фігура моя вдала.. *** Я так багато фальші перенесла на собі.. Я надіюсь ти все-ж-таки мене кохаєш.. Та не проміняєш на красивішу,чи на кращу у чомусь.. Можливо я й не ідеал..але у світі я одна.. Така індивідуальна чиста і по-своєму красива.. І розчиняюся як попіл.. У небі чистому,ясному..
2023-04-28 16:11:43
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
гарно, ніжно, мило...
Відповісти
2023-04-28 19:30:33
1
Роузі Рей
Відповісти
2023-04-28 19:37:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12706
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3283