Я знову повірила тобі
Роузі Рей
Я знову повірила тобі.. Я хочу знати,чи насправді ти мене кохаєш.. Чи це знову не фальш.. Я дуже надіюсь у спражності твоїх почуттів.. Я думкою,біля тебе.. І мрію кожну хвилину біля тебе бути.. І вірити в кохання це.. На фальш так не схоже,але чи може це все бути тим безжалісним несправжнім коханням? Я хочу знати та вірити що це не так.. Але,чи справді я тобі небайдужа? Чи справді я тобі красива? І фігура моя вдала.. *** Я так багато фальші перенесла на собі.. Я надіюсь ти все-ж-таки мене кохаєш.. Та не проміняєш на красивішу,чи на кращу у чомусь.. Можливо я й не ідеал..але у світі я одна.. Така індивідуальна чиста і по-своєму красива.. І розчиняюся як попіл.. У небі чистому,ясному..
2023-04-28 16:11:43
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
гарно, ніжно, мило...
Відповісти
2023-04-28 19:30:33
1
Роузі Рей
@Сандра Мей дякую
Відповісти
2023-04-28 19:37:15
Подобається
Інші вірші поета
"Я твоя хвороба.." Верлібр 18+ Не знайти назад шляху Пісня "Не знайти" ... Верлібр
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1741