Жриця пекла
Роузі Рей
Твої думки переповненні коханням Мої ж про помсту,страх і холодність Жриця пекла,що зрозуму тебе зведе Зробить так,що ти не зможеш її розлюбити Її холодність увінчається з твоїм,теплом Ти будеш вірним,їй до смерті Житимеш у вічній мерзлоті Не зможеш суперечити Відчуєш все голова болітиме нестерпно Її слова мов пісня лине в вухах дзвінко Пекло твоє пекло лиш твоє
2023-07-25 18:54:23
8
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Роузі Рей
@Тигриця не подобається?
Відповісти
2023-07-25 18:56:56
Подобається
Тигриця
@Роузі Рей Ну... Читається як простий текст, не як вірш.
Відповісти
2023-07-25 18:57:43
1
Роузі Рей
@Тигриця зрозуміло..
Відповісти
2023-07-25 18:58:32
1
Інші вірші поета
Ти вмирав від криштальних очей Я не хочу ..6.. аромат нічних квітів Пісня
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4314
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5126