А буває ти падаєш і...
Стефанія
Мені достатньо буде пелюсток. Троянди й конюшина, будь ласкавий. Так тепло спати серед зимового холоду, Від смерті не рятує навіть кава. А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний. І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо. Та буває, що ти падаєш і... Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами? Вогонь горить в скляних посудинах. Ми бились, але завжди засинаємо.
2019-10-22 05:47:54
5
0
Інші вірші поета
Вогнева Вечорниці Симфонія осені Гроза
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Meisongdi Riamroi
@Meisongdi_Riamroi
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1552
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4954