А буває ти падаєш і...
Мені достатньо буде пелюсток. Троянди й конюшина, будь ласкавий. Так тепло спати серед зимового холоду, Від смерті не рятує навіть кава. А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний. І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо. Та буває, що ти падаєш і... Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами? Вогонь горить в скляних посудинах. Ми бились, але завжди засинаємо.
2019-10-22 05:47:54
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12330
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453