А буває ти падаєш і...
Стефанія
Мені достатньо буде пелюсток. Троянди й конюшина, будь ласкавий. Так тепло спати серед зимового холоду, Від смерті не рятує навіть кава. А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний. І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо. Та буває, що ти падаєш і... Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами? Вогонь горить в скляних посудинах. Ми бились, але завжди засинаємо.
2019-10-22 05:47:54
5
0
Інші вірші поета
Симфонія осені Вогнева Жива @@@
Інші поети
Catastrophe
@catastrophespoetry
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4823
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2089