А буває ти падаєш і...
Мені достатньо буде пелюсток.
Троянди й конюшина, будь ласкавий.
Так тепло спати серед зимового холоду,
Від смерті не рятує навіть кава.
А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний.
І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо.
Та буває, що ти падаєш і...
Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами?
Вогонь горить в скляних посудинах.
Ми бились, але завжди засинаємо.
2019-10-22 05:47:54
5
0