Жива
Стефанія
Я зникну, розчинюсь, я- невидимка. Такі прості слова - "мене нема" Живу лишень гортаючи сторінки. Живу, коли у темряві сама. Вас тисячі, мільйони, ви - століття. Безсилі літери у легіонах слів Описували всі земні жахіття Кінець яким ще навіть не назрів. Я заблудилась в павутинні. І потопаючи в думках, все те, що сниться мені нині Давно вже бачила в книжках. Я зникну, розчинюсь, залишу серце, папір в чорнилі, за вікном туман. І згасне світло і підуть актори, Життя - не казка, казка - не обман.
2018-12-09 09:09:15
29
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Vita Riter
Вау! Молодець😍. В тебе реально талант
Відповісти
2018-12-09 10:06:34
1
Субстанція Ночі
Дуже класно!👏👏👏
Відповісти
2018-12-09 19:51:52
Подобається
Елизавета
Жизненно..)
Відповісти
2019-03-14 14:13:33
Подобається
Інші вірші поета
А буває ти падаєш і... Мавка Симфонія осені Ескізи
Інші поети
Julian de Sousa
@juliandesousa
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1684
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898