Жива
Стефанія
Я зникну, розчинюсь, я- невидимка. Такі прості слова - "мене нема" Живу лишень гортаючи сторінки. Живу, коли у темряві сама. Вас тисячі, мільйони, ви - століття. Безсилі літери у легіонах слів Описували всі земні жахіття Кінець яким ще навіть не назрів. Я заблудилась в павутинні. І потопаючи в думках, все те, що сниться мені нині Давно вже бачила в книжках. Я зникну, розчинюсь, залишу серце, папір в чорнилі, за вікном туман. І згасне світло і підуть актори, Життя - не казка, казка - не обман.
2018-12-09 09:09:15
29
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Vita Riter
Вау! Молодець😍. В тебе реально талант
Відповісти
2018-12-09 10:06:34
1
Субстанція Ночі
Дуже класно!👏👏👏
Відповісти
2018-12-09 19:51:52
Подобається
Елизавета
Жизненно..)
Відповісти
2019-03-14 14:13:33
Подобається
Інші вірші поета
Симфонія осені Гроза А буває ти падаєш і... Мавка
Інші поети
Sumyat Swezin
@Sumyat_Swezin
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2320
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4756