Мавка

Стефанія

Вона в руках тримає книжку, Її думки - самі слова. Лежить собі тихенько в ліжку, а в узголів'ї спить сова. Вікно показує реальність: Самотня ніч, холодний ліс. Вона забула цю банальність Їй лісовик гостинця ніс , Їй вітер коси заплітає, Вона вночі майструє сни Вона й сама того не знає, Що стала первістком весни... Вона в руках тримає книжку, Її думки -самі слова. Лежить собі тихенько в ліжку Самотня мавка лісова

2018-07-22 15:05:58

31

19

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (19)

Есмеральда Еверфрі

Дуже крутий вірш, справді, захоплює подих. #засоветован

Відповісти

2018-07-25 19:45:13

2

Химера Зеленоока

Тонко і атмосферно. Схоже на мереживо павутиння. Захоплює. #засоветован

Відповісти

2018-07-25 20:03:00

3

Vita Riter

Круто! Я тоже люблю мифологию! #засоветован

Відповісти

2018-07-26 08:48:18

2

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2140

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4683