Ескізи
Стефанія
Забутий сон. Весняний цвіт. Твої цілунки. Вода небесна.Промінь крізь листок. Ключі у серці. Книжка у долонях. Відкриті двері всесвіту казок. Світанок. Воля. Сум. Червоні щоки. Тепло. Проміння. Свято сонця. Ніч. Небесний подих, діаманти, пір'я, крила. І ми з тобою в небі пліч-о-пліч.
2018-10-07 09:48:48
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Vita Riter
Це незвичайний стиль, але всеодно це дуже красиво!😍
Відповісти
2018-10-07 10:22:50
3
Оксана Галицька
Це прекрасно😍😍😍
Відповісти
2018-10-07 10:29:31
1
Стефанія
@Оксана Галицька Дякую 😄
Відповісти
2018-10-07 10:29:52
1
Інші вірші поета
Гроза Жива А буває ти падаєш і... Вогнева
Інші поети
H O P E
@hopeless382
Зірколов
@stelkarpanto
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1451
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3858