Ескізи
Стефанія
Забутий сон. Весняний цвіт. Твої цілунки. Вода небесна.Промінь крізь листок. Ключі у серці. Книжка у долонях. Відкриті двері всесвіту казок. Світанок. Воля. Сум. Червоні щоки. Тепло. Проміння. Свято сонця. Ніч. Небесний подих, діаманти, пір'я, крила. І ми з тобою в небі пліч-о-пліч.
2018-10-07 09:48:48
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Vita Riter
Це незвичайний стиль, але всеодно це дуже красиво!😍
Відповісти
2018-10-07 10:22:50
3
Оксана Галицька
Це прекрасно😍😍😍
Відповісти
2018-10-07 10:29:31
1
Стефанія
@Оксана Галицька Дякую 😄
Відповісти
2018-10-07 10:29:52
1
Інші вірші поета
Вечорниці А буває ти падаєш і... Симфонія осені Гроза
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11493
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1451