Ескізи
Стефанія
Забутий сон. Весняний цвіт. Твої цілунки. Вода небесна.Промінь крізь листок. Ключі у серці. Книжка у долонях. Відкриті двері всесвіту казок. Світанок. Воля. Сум. Червоні щоки. Тепло. Проміння. Свято сонця. Ніч. Небесний подих, діаманти, пір'я, крила. І ми з тобою в небі пліч-о-пліч.
2018-10-07 09:48:48
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Vita Riter
Це незвичайний стиль, але всеодно це дуже красиво!😍
Відповісти
2018-10-07 10:22:50
3
Оксана Галицька
Це прекрасно😍😍😍
Відповісти
2018-10-07 10:29:31
1
Стефанія
@Оксана Галицька Дякую 😄
Відповісти
2018-10-07 10:29:52
1
Інші вірші поета
А буває ти падаєш і... Симфонія осені Вечорниці Гроза
Інші поети
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3312
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3203