Людина
Моя ніжна, безмежна і особлива Людина, Я не бажаю слухати всі твої "НІ"... Знаєш, я вірю, що саме Ти та, або той, Що зможе прорости як паросток через минулі гріхи... Так, в кожного їх багато збережено: в коморці, в мішечку, і, навіть в душі... десь там унизу поміж страждань затаїлись ті самі страшенні, мовчазні, але болючі гріхи... Там... Тут... Усюди... Не бійся! Моя щира, вродлива і невгамовна Людина, Поглянь в мої очі... Бачиш, я зовсім не хочу, щоб Ти страждала і билась всередині з ненаситними демонятами! Так, не треба здаватись, моя люба Людина... Я ж бачу той вогник в твоїх оченятах, що сильно палає і говорить: "Я буду жити! Так, як бажає душа і підказує серце..." Живи... Зараз... Дихай... Нічого не бійся! Моя сильна, смілива і успішна Людина! Ніколи й нікому не дозволяй скривдити душу свою і себе. Я в тебе вірю і Ти в себе вірь.
2020-05-03 09:37:52
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4026
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3898