Людина

Ruslan Korzh

Моя ніжна, безмежна і особлива Людина, Я не бажаю слухати всі твої "НІ"... Знаєш, я вірю, що саме Ти та, або той, Що зможе прорости як паросток через минулі гріхи... Так, в кожного їх багато збережено: в коморці, в мішечку, і, навіть в душі... десь там унизу поміж страждань затаїлись ті самі страшенні, мовчазні, але болючі гріхи... Там... Тут... Усюди... Не бійся! Моя щира, вродлива і невгамовна Людина, Поглянь в мої очі... Бачиш, я зовсім не хочу, щоб Ти страждала і билась всередині з ненаситними демонятами! Так, не треба здаватись, моя люба Людина... Я ж бачу той вогник в твоїх оченятах, що сильно палає і говорить: "Я буду жити! Так, як бажає душа і підказує серце..." Живи... Зараз... Дихай... Нічого не бійся! Моя сильна, смілива і успішна Людина! Ніколи й нікому не дозволяй скривдити душу свою і себе. Я в тебе вірю і Ти в себе вірь.

2020-05-03 09:37:52

Інші вірші поета

Мальовані медом Нічний гном Сумна пані Дякую, що ти живеш в мені

Інші поети

Lou

@TomatoSoup

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4696

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3231