Людина

Ruslan Korzh

Моя ніжна, безмежна і особлива Людина, Я не бажаю слухати всі твої "НІ"... Знаєш, я вірю, що саме Ти та, або той, Що зможе прорости як паросток через минулі гріхи... Так, в кожного їх багато збережено: в коморці, в мішечку, і, навіть в душі... десь там унизу поміж страждань затаїлись ті самі страшенні, мовчазні, але болючі гріхи... Там... Тут... Усюди... Не бійся! Моя щира, вродлива і невгамовна Людина, Поглянь в мої очі... Бачиш, я зовсім не хочу, щоб Ти страждала і билась всередині з ненаситними демонятами! Так, не треба здаватись, моя люба Людина... Я ж бачу той вогник в твоїх оченятах, що сильно палає і говорить: "Я буду жити! Так, як бажає душа і підказує серце..." Живи... Зараз... Дихай... Нічого не бійся! Моя сильна, смілива і успішна Людина! Ніколи й нікому не дозволяй скривдити душу свою і себе. Я в тебе вірю і Ти в себе вірь.

2020-05-03 09:37:52

Інші вірші поета

Невідоме Сни Любов, яка порушує кордони... Другові

Інші поети

Рыжий

@Kliri

J. Allman

@jj_allman

Анастасия Лукьященко

@luka_anastasiia

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4991

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1602