Сумна пані
Вийшло, не вийшло, аби все вдалось, Десь там за яром чекає любов. Сила-силенна моїх почуттів Тане за обрієм холодних стовпів. Мрія за мрією, як річка тече, Я сумній пані підставляю плече, Разом із нею тепер як один, Маємо спрагу до впевнених дій. Час промайнув, промайнуло життя, Ми разом з нею торкнулись буття. Там, де колись ми були в самоті, Зараз яскраво лишаєм кути. Ми з нею друзі, коханці, ніхто, Іноді навіть стрибаєм в вікно... Ми неймовірні, шалені, чужі, – В дзеркало кидаємо з нею ножі. Все вже скінчилось, наповнені ми, Тою скорботою, яку знаємо ми...
2023-07-21 00:48:10
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво)
Відповісти
2023-07-21 06:39:11
1
Ruslan Korzh
Дякую🤗🌹
Відповісти
2023-07-21 15:36:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3308
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3145