Сумна пані
Ruslan Korzh
Вийшло, не вийшло, аби все вдалось, Десь там за яром чекає любов. Сила-силенна моїх почуттів Тане за обрієм холодних стовпів. Мрія за мрією, як річка тече, Я сумній пані підставляю плече, Разом із нею тепер як один, Маємо спрагу до впевнених дій. Час промайнув, промайнуло життя, Ми разом з нею торкнулись буття. Там, де колись ми були в самоті, Зараз яскраво лишаєм кути. Ми з нею друзі, коханці, ніхто, Іноді навіть стрибаєм в вікно... Ми неймовірні, шалені, чужі, – В дзеркало кидаємо з нею ножі. Все вже скінчилось, наповнені ми, Тою скорботою, яку знаємо ми...
2023-07-21 00:48:10
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво)
Відповісти
2023-07-21 06:39:11
1
Ruslan Korzh
Дякую🤗🌹
Відповісти
2023-07-21 15:36:40
Подобається
Інші вірші поета
Всередині нотки Другові В пам'ять про Н Людина
Інші поети
MARI
@marsikitsme
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4646
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4800