Народження
Народження сміливості, бурхливих перешкод, Неначе річка в повінь покинула ставок, Поринула в майбутній, в неповний дивний вир. А берег той далеко, як радість на вустах, Він був таким прекрасним, як невідомий птах, Якому так кортіло спіймати сенсу смак. Ніякий, але сильний, немовби, але так, Чудові фарби літа там прокладають шлях. Як той невпинний корінь, який росте з-під ніг, Як невідомий всесвіт покинутих трембіт. Я так бажаю щастя, для кожної душі, Яка невпинно в пошуках загиблої краси. А серце вже спокійне, спокійна і душа, Але не вистачає, щоб бавилась товпа. Народження та шлях керує мною знов, А я такий щасливий, кажу вампірам: "Стоп!".
2023-07-02 18:13:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180