Поховане весілля

Ruslan Korzh

Попелом розвію твою присутність в світі, Яка була ніяка, як сенс твоєї кривди. Свічки палають хутко, як ідіотський стан, Коли егоїстично ти розвернув свій сан... Ненавиджу за гойдалки, ті самі, емоційні, Які щоразу підносили за край... Помри, Я тебе ховаю... Зневажливо штовхаю... Ковтаю жадібно повітря, видихаю... Нарешті, поховання завершилось весіллям. І я радію тому, що в дзеркалі кричить, Танцює, нахабно б'є кришталь, співає... Стан особистості, не більше та й не менше. Стан переможця над своїм чужим... Весілля грає серце, весілля грають очі, Сльозами запивають тихесенький мінор.

2023-08-03 22:03:58

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ruslan Korzh

Дякую 🤗

Відповісти

2023-08-08 14:26:38

Подобається

Інші вірші поета

Квіти і тіло Дякую, що ти живеш в мені Мальовані медом Людина

Інші поети

Liia Ravaget

@nana55

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Ella Verrremi

@verrremi

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4640

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13185