Мальовані медом
І нехай все мовчить, наче вперше, Я поволі ступаю вперед. Все навколо породжує пекло, Ми з тобою куштуємо мед... Мед солодкий, як той поцілунок, Від якого біжить вся земля. Мед терпкий, як твій подарунок, Що залишив на серці гілля... Не роз'ясненні, полем йдемо, Ми не прийняті, попелом стали. Не згорівши, вперед біжимо, А за нами зливами впали... Сльози, страждання та навіть війна, Все позаду, розстріляних кров'ю. Всі ми – я, він і навіть вона, Добігали до фінішу повінью... Не здолані, не вбиті, не викрадені, Ми з тобою дійшли до мети. Гордовиті, яскраві, як промені, Засіяли мальвами ми.
2023-06-17 20:49:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно🙂
Відповісти
2023-06-18 06:03:18
1
Ruslan Korzh
Дуже дякую☺️ Встиг переглянути ваші вірші, вони дуже глибокі та яскраві😍
Відповісти
2023-06-18 06:04:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3898
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8380