Мальовані медом
І нехай все мовчить, наче вперше, Я поволі ступаю вперед. Все навколо породжує пекло, Ми з тобою куштуємо мед... Мед солодкий, як той поцілунок, Від якого біжить вся земля. Мед терпкий, як твій подарунок, Що залишив на серці гілля... Не роз'ясненні, полем йдемо, Ми не прийняті, попелом стали. Не згорівши, вперед біжимо, А за нами зливами впали... Сльози, страждання та навіть війна, Все позаду, розстріляних кров'ю. Всі ми – я, він і навіть вона, Добігали до фінішу повінью... Не здолані, не вбиті, не викрадені, Ми з тобою дійшли до мети. Гордовиті, яскраві, як промені, Засіяли мальвами ми.
2023-06-17 20:49:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно🙂
Відповісти
2023-06-18 06:03:18
1
Ruslan Korzh
Дуже дякую☺️ Встиг переглянути ваші вірші, вони дуже глибокі та яскраві😍
Відповісти
2023-06-18 06:04:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13216
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2707