Мальовані медом
Ruslan Korzh
І нехай все мовчить, наче вперше, Я поволі ступаю вперед. Все навколо породжує пекло, Ми з тобою куштуємо мед... Мед солодкий, як той поцілунок, Від якого біжить вся земля. Мед терпкий, як твій подарунок, Що залишив на серці гілля... Не роз'ясненні, полем йдемо, Ми не прийняті, попелом стали. Не згорівши, вперед біжимо, А за нами зливами впали... Сльози, страждання та навіть війна, Все позаду, розстріляних кров'ю. Всі ми – я, він і навіть вона, Добігали до фінішу повінью... Не здолані, не вбиті, не викрадені, Ми з тобою дійшли до мети. Гордовиті, яскраві, як промені, Засіяли мальвами ми.
2023-06-17 20:49:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно🙂
Відповісти
2023-06-18 06:03:18
1
Ruslan Korzh
Дуже дякую☺️ Встиг переглянути ваші вірші, вони дуже глибокі та яскраві😍
Відповісти
2023-06-18 06:04:12
Подобається
Інші вірші поета
Всередині нотки Невідоме Сни 08.10.
Інші поети
Clary Lorraine
@clarylorraine
SLIM TAKO SHELLI
@Ladiikeiii
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11076
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5355