Дві смерті
Піду я далеко, у хаос. Піду я туди, де чекає мій демон, мій спокій, моя невгамовна... Я знаю, що ти мене довго чекала, Я прагну, вхопи мене і понеси... У твоїх обіймах я хочу згорати: Спали мої думи, мрії спали. Я хочу забути усе, що було, Бо важко з цим жити і мабуть не треба... Мій демон, смерть моя ніжна, Зроби мені ласку – врятуй! Я хочу спалити сухі корені в своїй голові, Я хочу в обійми твої, як ніколи. Візьми мене і підемо далі разом... Дві смерті... Людська і частково природня.
2020-05-04 13:42:32
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4149
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6412