Дві смерті
Ruslan Korzh
Піду я далеко, у хаос. Піду я туди, де чекає мій демон, мій спокій, моя невгамовна... Я знаю, що ти мене довго чекала, Я прагну, вхопи мене і понеси... У твоїх обіймах я хочу згорати: Спали мої думи, мрії спали. Я хочу забути усе, що було, Бо важко з цим жити і мабуть не треба... Мій демон, смерть моя ніжна, Зроби мені ласку – врятуй! Я хочу спалити сухі корені в своїй голові, Я хочу в обійми твої, як ніколи. Візьми мене і підемо далі разом... Дві смерті... Людська і частково природня.
2020-05-04 13:42:32
8
0
Інші вірші поета
Новела Інтимні вірші Постійні питання та сивина Україна
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2112
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4948