Дві смерті
Ruslan Korzh
Піду я далеко, у хаос. Піду я туди, де чекає мій демон, мій спокій, моя невгамовна... Я знаю, що ти мене довго чекала, Я прагну, вхопи мене і понеси... У твоїх обіймах я хочу згорати: Спали мої думи, мрії спали. Я хочу забути усе, що було, Бо важко з цим жити і мабуть не треба... Мій демон, смерть моя ніжна, Зроби мені ласку – врятуй! Я хочу спалити сухі корені в своїй голові, Я хочу в обійми твої, як ніколи. Візьми мене і підемо далі разом... Дві смерті... Людська і частково природня.
2020-05-04 13:42:32
8
0
Інші вірші поета
Квіти і тіло Постійні питання та сивина 08.10. Вишнева кістка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2020
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985