Дві смерті
Ruslan Korzh
Піду я далеко, у хаос. Піду я туди, де чекає мій демон, мій спокій, моя невгамовна... Я знаю, що ти мене довго чекала, Я прагну, вхопи мене і понеси... У твоїх обіймах я хочу згорати: Спали мої думи, мрії спали. Я хочу забути усе, що було, Бо важко з цим жити і мабуть не треба... Мій демон, смерть моя ніжна, Зроби мені ласку – врятуй! Я хочу спалити сухі корені в своїй голові, Я хочу в обійми твої, як ніколи. Візьми мене і підемо далі разом... Дві смерті... Людська і частково природня.
2020-05-04 13:42:32
8
0
Інші вірші поета
Катування посмертно Не стало на мапі... Полюбляю... Вишнева кістка
Інші поети
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2386
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3145