XVII. Зірка

Олег Шаула

Я не хочу бути собою, краще вже тим, Ким ми ніколи не станем. Поміняймось місцями, Фейк іт. Я бачу славу, Бачу скрипучу сцену. Вона проводжає в майбутній слалом Вівальдно. Але здатися це не мій вибір, Я кігтями зачеплюсь за блаватну завісу. Сміливіш! Це мій вимір. Я витримую всіх людей. Допомагає гаманець І кальцій. Планета крутиться на моєму пальці. Чи знайду я спокій як найсильніший Коли все довів, Вже не впадаю в нішу, Вже все. Чи мене рятувала насправді Тиша. Може так, може впав би якраз під Тиском кишень. Можливо. Як би не стало, Я все ще той самий я. Не важливо слава чи обіцяний слалом, Пообіцяй, Що після всіх відчайдушних овацій Ти будеш зі мною, І я залишусь в твоїй благодаті.

2024-03-27 06:51:33

3

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

45

9

2380

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

848