ТРІБ'ЮТ ДО "ПЕРЕВТІЛЕННЯ" Ф. КАФКИ
Він сидить кременистий Спочиває за містом Як подивишся зблизька Він несе лише вбиство Навіть вид зо                    дзеркала Міст від-                   стрелений Певно навмисно Шипасте намисто Руки штовхають Пика   мулить      мислення                 тісне                   тисне Напевно корисно В цій хаті Побутовий бич пихатий Ніц вдихати Спіч в темати- Ці стигмат оцих По нескінченному колу Обездолених парубків у неволі Я встиг пома- Цати інший шлях У очах Ані страх            ані шаноба                            ані надія Погляд спідлоба            вже з меншим тремтінням За містом         міцно Сплять          його подоби                    в його же тіні
2024-02-23 20:19:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1501