Сильна

Сандра Мей

У віршах схована таїна небес. Її відчуває серце А розум кричить це вже було ! Одному чарів смак, а іншому гіркота життя... Розуміє мозок і тихо промовляє :" Це було зімною" Сльози стікають по обличчю, а серденько болить неначе у перше. У пам'ті спогади ожива. Вони то веселі, то смутні... Їх не зупинить. Це закоханості першої чари. Зупиніться, я в них зостанусь на мить. Він розлюбив... А ,можливо, й не любив. Зупиніться - кричу в пустій квартирі. Я знову на самоті. Покинули усі... "Змирись, прийми, відпусти." Поглянь на себе зі сторони та посміхнись. " Ти прекрасна й не важливо що кажуть незнайомці. " - це істина свята Тож скажи болю прощавай.

2023-12-16 21:02:26

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Кінець вразив! Крутий вірш! Так тримати! 👍🔥😉

Відповісти

2023-12-17 17:52:16

1

Сандра Мей

@Lexa T Kuro дякую ❤️🌹

Відповісти

2023-12-17 17:53:59

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

865

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1348