Україні присвячується на день незалежності.

Сандра Мей

Україна—це мій рідний край . Це місце де завжди думками я . Де б не була я сама , серце в Україні навіки . На чужині все не так . Ліси , долини й степи усе це чуже мені на іншій землі. Україно, вся твоя земля кров'ю просякнута ! Скільки бід ти спідкала на своєму віку ? Ніхто не знає . Скільки наших братів полягло в бою за твою свободу й не залежність? Тебе грабували, палили, твої скарби відбирали. Та дух твій не зламати. Крізь сльози болю й втрати, ти далі йшла. Моя країно. Я не покину тебе в скрутну хвилину. Я буду з тобою і в радості, і в горі. Я не закриватиму очі на біди, і не вдаватися що все добре на моїй землі. Я буду наче Богдан Хмельницький, чи істориком, я всім розповім про твої історію унікальну. Про твоє заснування, про твоїх королів і королев, про козаків, які тебе боронили!Я не забуду тебе, моя Україно! Люди шануйте Україну , шануйте вашу батьківщину . Прошу , молю захищайте її ціною вашого життя ! Й не забувайте ніколи за що боролись роками наші побратими ! А боролись вони за Україну , за нашу свободу . Заради нас усіх воюють люди . Україна— це мій рідний край . Заради неї я життя своє віддам .

2021-08-24 20:59:32

Інші вірші поета

Історія чаклунки Повість про калину Руїна Сильна

Інші поети

Tina Bin

@Viktoriia_K

Uina Ku

@mayor_hija

Софія Гладковська

@sofiya_gladkovska

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1804

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15721