Так колись було
Так колись було - Довкола панувала любов, А тепер знов... Всім всеодно. Алкоголь в мені І адреналін в крові І ендорфін нейтралізує біль, Не йди, стій... Ти найкраща з моїх мрій, Не така, як усі, Тобі під ноги впаде увесь світ, Довкола сотні доріг І всі ведуть до тебе, Інші питають як я міг Зрадити мрію - полетіти в небо, Отже так було треба! Заграла струна Там, де була одна Ти скажи ці слова Нам не потрібна ця війна... Де я просто воїн, Серед вибоїн І кінчились набої Всі, що йшли до бою Стали стіною там, Де ходила твоя нога, Де рука твоя Зривала квіти й ім'я Твоє святе, як ікона Підписався, тому виконуй Свій обов'язок воїна - Відстоювать сторону У якій гронами калина розсипається На вишиванку, аж душа усміхається... Тут я тебе і зустрів у ній, Щось запалало у душі Моїй і серце затріпотіло, Віднімає тіло кожної ночі Так зустріти хочу Очі твої... твої очі, Глибокі, які ті океани, Які нам залишили прадіди й діди, Я тебе полюбив... Чи може нас знов одурили Почуття, коли ми курили Біля вікна на балконі, За горизонтом сходив сонях У моїй руках були твої долоні, Ми була молоді й сонні... Зараз ти проходиш мимо, Зупинились години... непояснимо Як, але ти течеш в жилах моїх І знову ендорфін Мене закує в рамки... Доброго ранку, світ, Ліхтарі світіть, цвітіть квіти, Набридло мені бігти Від того, що було і буде, Всеодно я не забуду, Як це було тоді посеред ночі - Очі... все, що в них побачив, розповів тобі, Ти повір мені, повір, Адже великі історії завжди починаються з маленького привіт. Світ, лід розтанув І вже без обману Я частина її, Адже кудись забрід Але не повернутися назад, Не стрибнути з балкону чи вікна, Бо дорогу знов Я знайшов лише до тебе, Кажуть любов... Отже так треба... Так треба.
2020-12-06 12:33:36
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15634
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2508