Просто писав і просто римував
Мене питали не одноразово
Як мені вдається так писати, хто мене вчив,
Скажу вам відверто, чесне слово,
Сам не знаю як це роблю і з яких причин.
Я просто казав правильні слова,
Просто їх і римував,
Я цей шлях не обирав,
Мабуть, прийшла пора
Усвідомити, що це не я,
Не я керую рукою на столі,
Яка виводить цей хорей чи ямб,
Виводить те, що з часом буде боліть...
У моїй голові немає тих речей,
Які є в серці та пульсують у венах,
Мабуть, тому й поріз так пече,
Тому й від втоми тремтять стегна
Та й взагалі не тримають ноги,
Ледь притомний був,
Але внутрішня сила, якої було зовсім трохи,
Все ж дала можливість дописати строфу.
Буває дивишся у своє відображення,
На ці риси, які нічим не особливі,
І ти просто вражений,
Взагалі не розумієш як це можливо,
Що тобі під силу
Продукувати щось більше ніж СО2,
Я знаю тих, кого писати вірші вчили,
Але розумію, що вони роблять це не так.
Кожен рядок - продукт досвіду й часу,
Скільки в собі кожне слово несе,
Як ти там мені не розказуй,
Що в мене не так, та в цьому ж сенс.
Сенс у тому, що це щиро, від душі,
Часу підбирати слова немає,
Пишите вірші? Пишіть,
Я ж вірші складаю.
Вірю, що колись прийде момент,
Коли зрозумію, що не дарма почав,
Так, може не бути мені відомим поетом,
Зате я ніколи не обманював читача.
Мені не потрібно награних авацій,
Критики... Скільки було їх вже таких,
Ви на все дивитесь крізь пальці,
Я ж на все дивлюся крізь рядки.
Можливо я невіглас у цій справі,
Але не збираюся робити з цього шоу,
Адже мені лише одне цікаво -
Щоб хтось у моїх рядках себе знайшов.
Тому я не обманюю вас,
Коли кажу, що секрету тут ніякого нема,
Я просто писав правильні слова,
Просто їх і римував.
2023-06-21 21:49:42
2
0