У житті кожної людини
У житті людини... Та у всіх людей, Немає чіткого розподілу на хороше й погане, Прийде час, на жаль, точно прийде, Коли хороше буде злим, а зло хорошим стане... Та з людьми так не можна, Чи ж то доводимо до сліз, щоб не було пожеж? До душі не прикладеш подорожник, Розбите серце вже до купи не збереш. Річка розділяє береги, Ніяк не єднає їх, Не думав, що колись будеш таким - З болем пропускаєш те, що раніше викликало сміх. Краще ніякий досвід ніж поганий, Біль в грудях просто скажений, Хоч легше й не стане, Та все одно чомусь вживаємо все, щоб пошкодить печінку й легені. Перекладаємо біль як і відповідальність, Люди слабкі тим, що їх нагородили почуттями, Краще б не стало ще в животі у мами, замість Того, що зараз висвітлюю тремтячими губами. Чи то від болю, ненависті, страху, Чи то вже відчай розум затуманив, Недавно тільки робили ремонт, та проблеми з дахом, Не винні шрами й тим більше рани... Від того ще ніхто не вмер, А от про себе тільки найгірша думка, Раніше всім мотивував, а тепер Сам від відчаю знайти не можу порятунку... Все так умовно, просто жах! Засекречене чотири значним кодом, Мабуть, найбільша жага з усіх людських жаг - Це можливість подолати всі перешкоди. Та не виходить це чомусь, Щось невідоме для мене стоїть на заваді, - Нічого страшного, все буде добре, так... і все в цьому дусі, Я можу навіть усміхнусь при вас, але ніхто не знатиме як все насправді... Отрута кобри... Я вжалений мангуст, Ніби переміг, та наслідки доб'ють мене, Думаю, за настане колись такий момент... Та надіюсь,що серед всіх тарганів у голові залишиться здоровий глузд... Щиро надіюсь, але... Дзуськи...
2024-03-04 20:27:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1416
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1910