У житті кожної людини
У житті людини... Та у всіх людей, Немає чіткого розподілу на хороше й погане, Прийде час, на жаль, точно прийде, Коли хороше буде злим, а зло хорошим стане... Та з людьми так не можна, Чи ж то доводимо до сліз, щоб не було пожеж? До душі не прикладеш подорожник, Розбите серце вже до купи не збереш. Річка розділяє береги, Ніяк не єднає їх, Не думав, що колись будеш таким - З болем пропускаєш те, що раніше викликало сміх. Краще ніякий досвід ніж поганий, Біль в грудях просто скажений, Хоч легше й не стане, Та все одно чомусь вживаємо все, щоб пошкодить печінку й легені. Перекладаємо біль як і відповідальність, Люди слабкі тим, що їх нагородили почуттями, Краще б не стало ще в животі у мами, замість Того, що зараз висвітлюю тремтячими губами. Чи то від болю, ненависті, страху, Чи то вже відчай розум затуманив, Недавно тільки робили ремонт, та проблеми з дахом, Не винні шрами й тим більше рани... Від того ще ніхто не вмер, А от про себе тільки найгірша думка, Раніше всім мотивував, а тепер Сам від відчаю знайти не можу порятунку... Все так умовно, просто жах! Засекречене чотири значним кодом, Мабуть, найбільша жага з усіх людських жаг - Це можливість подолати всі перешкоди. Та не виходить це чомусь, Щось невідоме для мене стоїть на заваді, - Нічого страшного, все буде добре, так... і все в цьому дусі, Я можу навіть усміхнусь при вас, але ніхто не знатиме як все насправді... Отрута кобри... Я вжалений мангуст, Ніби переміг, та наслідки доб'ють мене, Думаю, за настане колись такий момент... Та надіюсь,що серед всіх тарганів у голові залишиться здоровий глузд... Щиро надіюсь, але... Дзуськи...
2024-03-04 20:27:55
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1783
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1486