День 3
Яке ж це небо гарне,
Шкода, що не мирне...
На моїй землі загарбник,
Але скоро мій дім покине
Його загарбна рука
Й берцові чоботи на шнурках,
Та у відповідь лише кулак,
У висновку тільки крах
І смерть всім, хто
Марить моїм краєм,
Для тебе другим домом тут став окоп?
У ньому тебе й поховаєм...
Моя країно, я душею за тебе,
Люблю тебе так, як інші не любили,
Тому якщо буде треба,
То положу й тіло
За твої кордони,
За землю, за кожен її клаптик,
Я знаю, що і один в полі воїн,
Коли є за що воювати.
Я не військовий і не боєць,
Та за своє й своїх стояти буду,
Я знаю, що по той бік теж люди,
І мені щиро шкода, що це ваш кінець...
Ми не втечимо нікуди, ні,
Ми вдома, нам тікати немає куди,
Лякати всіх зброєю і війною не слід,
Ви народилася з війною, тому й помрете від війни...
Мені прикро, правда прикро,
Від цього можливо й просльозиться око,
Адже йшли на нас із криком,
Тепер падаєте із зойком...
Пробачте нас матері,
Але всьому свій лад,
Зрозумійте, це не ми такі,
Такі ваші діти, в першу чергу така ваша влада.
Не несуть вони втрат... це смішно,
Ви нічого не зробили Чічні,
А зараз хочете успішно
Завоювати нас, а потім і весь світ?
Ну це ж дурня великих масштабів,
Масштабів "Мрії"- нашого літака,
Після всіх невдалих ударів
Ви йдете на останню з атак.
Останню, бо це червоне світло,
І це, повірте, не залишиться лише віршем,
Цього року буде чудове літо,
Правда ви його не побачите більше...
Це боляче насправді,
Адже ніби вчора разом співали пісні,
Якби ми вас запросили, то були б раді
Бачити, а так, то ви прийшли без запрошення самі...
Тому кажіть надалі, поговорити ви залюбки,
Пробачте, що не дуже ласкаво,
Та не бути іншому народу там, де лунає крик:
Слава Україні! Героям слава!
2022-02-27 07:09:00
2
0