Заковані
Я бачу, мила, як ти стоїш он, Де чужа рука обіймає тебе, Ми з тобою розпалили той вогонь... Що ж нам робити тепер? Всі ті миті, як фотоплівка, Досі їх прокручую у голові, Ти потрібна мені, я потрібен тобі, Та ми це говорили дуже рідко... Я думаю, що такий сценарій бачив вже, І він, якщо чесно, не вражає, Так хочеться, щоб було без жертв, Та ми обоє знаєм, Що в одному місті й кожне місце Ми тут відвідали вдвох, Тепер у себе вдома відчуваю себе гістем, Ти он посиіхаєшся... не буду робити крок... Я бачу, як ти дивишся на мене, Думаєш, щаслива, коли тут стоїш не ти, Проте ти й досі течеш у моїх венах, Я так і не встигла тебе простить. Дякую за ці чудові миті, Що б там не було, та хочу Знову повторить їх, Та ніяк це не скажу тобі в очі... Десь я бачила такий сценарій, І він не захоплює зовсім, Мали б закінчити все у людній залі, Та не поділили навіть на двох постіль, Що ж тепер нам Чекати один одного у своєму краю? Я посміхаюся... проте, ти ж знаєш, не можна вірити моїм губам, Вони лише були чесними, коли сказали люблю У ті дні невдалі, Коли ми писали цей сценарій... Що ж так сталось, Ця мить вічно тривала, Обоє посміхались... Та знаємо обоє, що ми за ними ховали. Тепер лиш плакати вночі, Убивати тіло, адже мертва душа, Залишати на полиці додаткові ключі З надією, що все ж повернеться назад. Ми втратили все самі, Тому винити момент немає сенсу, Адже ми не прийдемо навіть на поріг, Один на одного не обернемся... Ну от чомусь виходить так, Досі палають уста... ми й не проти, Сценарій.... ось наша печать - Помада і кров... Тепер це завершена робота.
2020-11-26 21:46:53
2
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1458
Emotions/эмоции
ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx
47
20
4472