Хто якщо не ти?
Я знаю... буде важко: Розірвана душа й біль у ній, Босими ногами по розбитих пляшках, Голими руками по бетонній стіні... Але, хто, якщо не ти, нагадає цей мотив, Про мрію і покладений на неї не один рік? Хто, якщо не ти, поведе за собою ще десяток таких, А потім змінить увесь світ? Відкрий широко очі Й подивися на цих людей, Хочеш не хочеш, Але вони чекають саме тебе. Твій кулак вгорі, Отже перешкод не може буть, Серед вихору подій До кінця, поки не впадуть Вороги й не покотяться до долу, Поки б'ється серце та лунає гімн, Адже на моїх плечах життєва школа, За моєю спиною дім... Тому, хто, якщо не я, Скелею стане, щоб захистить сім'ю? Так вже виходить, що право на щасливе життя Доводиться отримувати в бою. Мене батьки ростили, щоб я міцнів, Але вони й не чекали, Що я буду зупиняти тих, хто хотів Поставити крапку на історії, яку вони не починали. Знаю, що цей шлях буде тернистий, Повен глибин, печер і прірв, Але я обрав його навмисно, Щоб довести самому собі, Що всередині мене це є, І хоч це буде зовсім не казка, Я все знаю, тому, що це не моє, Казати не треба, будь ласка. Мій шлях мені наворожили, Тому це мій хрест і тільки мій, Знаю, що вистачить сили Витримати удар і закінчити бій Останньою кулею в лоб, Байдуже хто що планував і як хотів, Звісно не хочеться казати "гоп", Але я не маю права впасти серед своїх полів, Де на мене дивиться родина, Де мій світ на моїх плечах, Я титан і ви не знаєте на що здатна людина, Коли все на твоїх очах: Затоптана трава, вибоїни, Шаблі, іскри, кулаки, Мене ще в утробі назвали воїном, Тому я і народився таким. Я загартований роками, Скільки б їх там не було, Готовий йти на армію з голими руками, І ти ж руками дарувати своїм любов. Стоп... пауза треба, Ага, спробуйте зупиніть, Кажуть, що а мною плаче небо, А я думаю, чому ж це зачастили дощі... Наш великий сценарист, прости, Та це моє життя, Тому тільки так: " Хто, якщо не ти, Хто, якщо не я?"
2020-11-10 07:34:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2433
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11355