Зникає тихо... день за днем...
* * * І щось зникає тихо день за днем, все те, що нас колись в собі тримало, (і там) здається, що цього не мало, і тягнеться, як запах хризантем. Можливо, нам минуле хитро бреше... і вимовляєш вічне (знов) «амінь» (!) для всіх майбутніх, других поколінь, і думаєш про себе: легше, легше. Здається, істина (яка вродлива) (!) і від якої небо червоніє, і людство поклоняється і мріє, але чекає (знов) терпляче дива.
2024-11-04 09:35:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8530