Маленькій непокірливий рай
Я, я буду лікувати тебе Підтримкою й почуттями, Доки біль твоя не мине А як пройде - перестану. Я, я хворітиму за обох, Торкаючись дна твого пекла! Щоб дізнатися одного, що таке любов, та як би з нею померти! Я, я у відчаю вже бував, Блукав наодинці у темряві. Мій маленький непокірливий рай! Не покине, не піде, та з місця не зійде. І тому, мені вже не боляче, Моє сердце - само по собі. Моє сердце - в собі вже не накопиться, Воно стиснуло спогади: "як же - ми?".
2024-06-04 15:21:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12440
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2852