Маленькій непокірливий рай
Я, я буду лікувати тебе Підтримкою й почуттями, Доки біль твоя не мине А як пройде - перестану. Я, я хворітиму за обох, Торкаючись дна твого пекла! Щоб дізнатися одного, що таке любов, та як би з нею померти! Я, я у відчаю вже бував, Блукав наодинці у темряві. Мій маленький непокірливий рай! Не покине, не піде, та з місця не зійде. І тому, мені вже не боляче, Моє сердце - само по собі. Моє сердце - в собі вже не накопиться, Воно стиснуло спогади: "як же - ми?".
2024-06-04 15:21:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8659
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5851