Маленькій непокірливий рай
Я, я буду лікувати тебе Підтримкою й почуттями, Доки біль твоя не мине А як пройде - перестану. Я, я хворітиму за обох, Торкаючись дна твого пекла! Щоб дізнатися одного, що таке любов, та як би з нею померти! Я, я у відчаю вже бував, Блукав наодинці у темряві. Мій маленький непокірливий рай! Не покине, не піде, та з місця не зійде. І тому, мені вже не боляче, Моє сердце - само по собі. Моє сердце - в собі вже не накопиться, Воно стиснуло спогади: "як же - ми?".
2024-06-04 15:21:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2581
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2655