Моя прекрасна любов
З глузду зводять Твоя шкіра, твоє тіло, Легкі дотики - мурахи по моїй спині. Люди навкруги гудять, Їм все зламати так кортіло, Але програли вони у цій війні. Твій солодкий аромат зі мною всюди. Ти з усмішкою скажеш, Що це божевілля. Та я і сперичатися не буду. Від цього дивуються люди, Бо я зроблю все, що накажеш. Почуття мене накриють, немов хвиля, І до твоїх ніг я знову впаду. Твої руки - моя спина... Боже! Не можу встояти! Для тебе буду ким завгодно. Ти з усім справляєшся сама, Та я всеодно хочу тобі допомогти! Я знаю, що для тебе це необхідно.... Твої солодкі вуста, Зі смаком соковитої вишні, На моїх губах, І усі думки з переживаннями розсіяться, як дим. Це така прекрасна простота! Віддайся вся мені, І ми пройдемо з тобой цей шлях, Знай, що я не справлюся сам. Я в'язень твоїх яскравих очей, Кольору буйного вогню. Ти подивишься на мене так ніжно, І моє серце знов заб'ється. Я не забуду не одну з наших зустрічей, Всі твої мрії я здійсню. Хай все навкруги буде сніжно, Ми підем прогулятися. Та чи прийдешь до мене, Коли буду помирати? Коли увесь світ покине? І я буду потухати? Та ти все пояснила, Стоячи зараз тут, Поки я навпроти в своєму смертному обрії тону І плутаюсь в думках. Мене ти заспокоювала, Показала, як усі цвітуть. Без тебе тепер я не засну, Загублюсь краще навіки з тобою у снах.
2023-06-06 07:49:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565