Моя прекрасна любов
З глузду зводять Твоя шкіра, твоє тіло, Легкі дотики - мурахи по моїй спині. Люди навкруги гудять, Їм все зламати так кортіло, Але програли вони у цій війні. Твій солодкий аромат зі мною всюди. Ти з усмішкою скажеш, Що це божевілля. Та я і сперичатися не буду. Від цього дивуються люди, Бо я зроблю все, що накажеш. Почуття мене накриють, немов хвиля, І до твоїх ніг я знову впаду. Твої руки - моя спина... Боже! Не можу встояти! Для тебе буду ким завгодно. Ти з усім справляєшся сама, Та я всеодно хочу тобі допомогти! Я знаю, що для тебе це необхідно.... Твої солодкі вуста, Зі смаком соковитої вишні, На моїх губах, І усі думки з переживаннями розсіяться, як дим. Це така прекрасна простота! Віддайся вся мені, І ми пройдемо з тобой цей шлях, Знай, що я не справлюся сам. Я в'язень твоїх яскравих очей, Кольору буйного вогню. Ти подивишься на мене так ніжно, І моє серце знов заб'ється. Я не забуду не одну з наших зустрічей, Всі твої мрії я здійсню. Хай все навкруги буде сніжно, Ми підем прогулятися. Та чи прийдешь до мене, Коли буду помирати? Коли увесь світ покине? І я буду потухати? Та ти все пояснила, Стоячи зараз тут, Поки я навпроти в своєму смертному обрії тону І плутаюсь в думках. Мене ти заспокоювала, Показала, як усі цвітуть. Без тебе тепер я не засну, Загублюсь краще навіки з тобою у снах.
2023-06-06 07:49:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844