Моя прекрасна любов
З глузду зводять Твоя шкіра, твоє тіло, Легкі дотики - мурахи по моїй спині. Люди навкруги гудять, Їм все зламати так кортіло, Але програли вони у цій війні. Твій солодкий аромат зі мною всюди. Ти з усмішкою скажеш, Що це божевілля. Та я і сперичатися не буду. Від цього дивуються люди, Бо я зроблю все, що накажеш. Почуття мене накриють, немов хвиля, І до твоїх ніг я знову впаду. Твої руки - моя спина... Боже! Не можу встояти! Для тебе буду ким завгодно. Ти з усім справляєшся сама, Та я всеодно хочу тобі допомогти! Я знаю, що для тебе це необхідно.... Твої солодкі вуста, Зі смаком соковитої вишні, На моїх губах, І усі думки з переживаннями розсіяться, як дим. Це така прекрасна простота! Віддайся вся мені, І ми пройдемо з тобой цей шлях, Знай, що я не справлюся сам. Я в'язень твоїх яскравих очей, Кольору буйного вогню. Ти подивишься на мене так ніжно, І моє серце знов заб'ється. Я не забуду не одну з наших зустрічей, Всі твої мрії я здійсню. Хай все навкруги буде сніжно, Ми підем прогулятися. Та чи прийдешь до мене, Коли буду помирати? Коли увесь світ покине? І я буду потухати? Та ти все пояснила, Стоячи зараз тут, Поки я навпроти в своєму смертному обрії тону І плутаюсь в думках. Мене ти заспокоювала, Показала, як усі цвітуть. Без тебе тепер я не засну, Загублюсь краще навіки з тобою у снах.
2023-06-06 07:49:02
8
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2162
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108