Моя прекрасна любов
З глузду зводять Твоя шкіра, твоє тіло, Легкі дотики - мурахи по моїй спині. Люди навкруги гудять, Їм все зламати так кортіло, Але програли вони у цій війні. Твій солодкий аромат зі мною всюди. Ти з усмішкою скажеш, Що це божевілля. Та я і сперичатися не буду. Від цього дивуються люди, Бо я зроблю все, що накажеш. Почуття мене накриють, немов хвиля, І до твоїх ніг я знову впаду. Твої руки - моя спина... Боже! Не можу встояти! Для тебе буду ким завгодно. Ти з усім справляєшся сама, Та я всеодно хочу тобі допомогти! Я знаю, що для тебе це необхідно.... Твої солодкі вуста, Зі смаком соковитої вишні, На моїх губах, І усі думки з переживаннями розсіяться, як дим. Це така прекрасна простота! Віддайся вся мені, І ми пройдемо з тобой цей шлях, Знай, що я не справлюся сам. Я в'язень твоїх яскравих очей, Кольору буйного вогню. Ти подивишься на мене так ніжно, І моє серце знов заб'ється. Я не забуду не одну з наших зустрічей, Всі твої мрії я здійсню. Хай все навкруги буде сніжно, Ми підем прогулятися. Та чи прийдешь до мене, Коли буду помирати? Коли увесь світ покине? І я буду потухати? Та ти все пояснила, Стоячи зараз тут, Поки я навпроти в своєму смертному обрії тону І плутаюсь в думках. Мене ти заспокоювала, Показала, як усі цвітуть. Без тебе тепер я не засну, Загублюсь краще навіки з тобою у снах.
2023-06-06 07:49:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5002
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4177