Свій біль
Свій біль ти заливаєш алкоголем.
Свій сум топиш в диму цигарок.
Все там горить вогнем,
Та в майбутнє зробити треба крок.
Ти давно забув,
Що таке щасливим буть.
В собі порожнечу ти відчув,
Тепер почуття там не знайдуть...
Душа твоя сповнена падаючих зірок,
Але тут градом ідуть кислотні дощі.
Ти з цього повинен вивчити урок,
Що не треба заливати в себе спиртне пізно уночі.
Твоїй душі зовсім не легше
Від того, що куриш папіросу.
Тобі можно допомогти інакше,
Але не треба так...
Та ти ж колись був щасливим,
Радів малим дрібничкам.
Ти не був терплячим
І робив все сам.
Навіть в дощ ти біг гуляти,
Весело пригав по калюжам.
Це все робив колись ТИ!
Ти не вірив чужим прогнозам...
Тепер ця дитина десь в середині потонула в диму,
Більше не даєш їй волю.
Сам загнав її у тьму,
Щоб не відчувати більше болю...
Так, тобі складно,
Тебе одного залишали.
Але не треба від цього почуття скидати у дно,
Що так буде легше, усі ми вірили.
Оглянись і ти побачиш,
Що світ анітрохи не змінився.
Ті ж будинки, ті ж вулиці,
Це просто ти втомився.
Це ти змінився...
Твої проблеми тебе зламали...
Що ти програв - тобі здалося,
Просто більшість людей - шакали...
А може, даш дитині волю?
Даш собі радіти від усього?
Люди будуть далі спричиняти болю,
Але так хоч себе не загубиш...
2023-03-19 14:22:00
4
4