Свій біль

Сніжана Ворон

Свій біль ти заливаєш алкоголем. Свій сум топиш в диму цигарок. Все там горить вогнем, Та в майбутнє зробити треба крок. Ти давно забув, Що таке щасливим буть. В собі порожнечу ти відчув, Тепер почуття там не знайдуть... Душа твоя сповнена падаючих зірок, Але тут градом ідуть кислотні дощі. Ти з цього повинен вивчити урок, Що не треба заливати в себе спиртне пізно уночі. Твоїй душі зовсім не легше Від того, що куриш папіросу. Тобі можно допомогти інакше, Але не треба так... Та ти ж колись був щасливим, Радів малим дрібничкам. Ти не був терплячим І робив все сам. Навіть в дощ ти біг гуляти, Весело пригав по калюжам. Це все робив колись ТИ! Ти не вірив чужим прогнозам... Тепер ця дитина десь в середині потонула в диму, Більше не даєш їй волю. Сам загнав її у тьму, Щоб не відчувати більше болю... Так, тобі складно, Тебе одного залишали. Але не треба від цього почуття скидати у дно, Що так буде легше, усі ми вірили. Оглянись і ти побачиш, Що світ анітрохи не змінився. Ті ж будинки, ті ж вулиці, Це просто ти втомився. Це ти змінився... Твої проблеми тебе зламали... Що ти програв - тобі здалося, Просто більшість людей - шакали... А може, даш дитині волю? Даш собі радіти від усього? Люди будуть далі спричиняти болю, Але так хоч себе не загубиш...

2023-03-19 14:22:00

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Микола Мотрюк

Справді, зламався... Але краще бути собою... хоч і вразливим, проте справжнім...

Відповісти

2023-03-22 04:51:43

1

Сніжана Ворон

@Микола Мотрюк так, як би не було тяжко, не треба втрачати себе🥺

Відповісти

2023-03-22 06:11:48

2

Марі КА

Є ті, хто навіть з максимально здоровим способом життя н приймають себе. Є ті, хто приймає себе з сіма шкідливими звичками і тд. Хтось їх приймає якими вони є,хтось -ні. Але завжди це лише вибір людини

Відповісти

2023-03-24 15:32:10

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3579

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16789