Якщо асфальт сміг би розмовляти

Сніжана Ворон

А ви уявіть, якщо асфальт міг би розмовляти? Скільки би історій почуттів він зміг би розказати... Скільки ж на ньому вмирало життів, А з ними разом і світів? Скільки б він відкрив очей, На померших тут людей? Люди б вийшли з інтернету, Щоб почуть про смерть чогось секрету... Може комусь нарешті стало би не всеодно, І пить би перестали вже вино? Тут стільки сліз було пролито, А всі тільки засудили. Легше все усюди руйнувати, Але життя не рятувати. Тепер багато хто в могилі, І всі до цього давно вже звикли... Навколо тебе так людей багато І один до одного всі ставляться завзято... Зроби лиш крок на зустріч, Допоможи, щоб ще одна не померла тут душа... Так що ж станеться, Якщо асфальт зможе розмовляти? Чи життя чиєсь струхнеться? Чи зможе хтось нормально спати? На жаль, нічого не зміниться, Всі над чиїмся життям будуть далі глумиться. В асфальта не має почуттів, Як і нині в багатьох людей...

2023-02-14 09:16:21

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

marco polo

Щось знайоме 🤔😁..

Відповісти

2023-02-14 09:34:01

Сніжана Ворон

@marco polo хах, не знаю, честно. Засіла така ідея після прочитання історії замогубця

Відповісти

2023-02-14 09:39:00

Сніжана Ворон

@Сніжана Ворон десь в якихось новинах

Відповісти

2023-02-14 09:39:59

Інші вірші поета

Закохайся в свою самотніть Моє серце для всіх стане кам'яне... Мої почуття Це мої заплутані відчуття

Інші поети

Анастасія

@_Anastasia_YL

Khokh..

@khloudm99

cheska Bailey

@Francheska_Bailey

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2500

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4937