Якщо асфальт сміг би розмовляти
А ви уявіть, якщо асфальт міг би розмовляти? Скільки би історій почуттів він зміг би розказати... Скільки ж на ньому вмирало життів, А з ними разом і світів? Скільки б він відкрив очей, На померших тут людей? Люди б вийшли з інтернету, Щоб почуть про смерть чогось секрету... Може комусь нарешті стало би не всеодно, І пить би перестали вже вино? Тут стільки сліз було пролито, А всі тільки засудили. Легше все усюди руйнувати, Але життя не рятувати. Тепер багато хто в могилі, І всі до цього давно вже звикли... Навколо тебе так людей багато І один до одного всі ставляться завзято... Зроби лиш крок на зустріч, Допоможи, щоб ще одна не померла тут душа... Так що ж станеться, Якщо асфальт зможе розмовляти? Чи життя чиєсь струхнеться? Чи зможе хтось нормально спати? На жаль, нічого не зміниться, Всі над чиїмся життям будуть далі глумиться. В асфальта не має почуттів, Як і нині в багатьох людей...
2023-02-14 09:16:21
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
marco polo
Щось знайоме 🤔😁..
Відповісти
2023-02-14 09:34:01
1
Сніжана Ворон
@marco polo хах, не знаю, честно. Засіла така ідея після прочитання історії замогубця
Відповісти
2023-02-14 09:39:00
1
Сніжана Ворон
@Сніжана Ворон десь в якихось новинах
Відповісти
2023-02-14 09:39:59
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4818
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1676