Якщо асфальт сміг би розмовляти

Сніжана Ворон

А ви уявіть, якщо асфальт міг би розмовляти? Скільки би історій почуттів він зміг би розказати... Скільки ж на ньому вмирало життів, А з ними разом і світів? Скільки б він відкрив очей, На померших тут людей? Люди б вийшли з інтернету, Щоб почуть про смерть чогось секрету... Може комусь нарешті стало би не всеодно, І пить би перестали вже вино? Тут стільки сліз було пролито, А всі тільки засудили. Легше все усюди руйнувати, Але життя не рятувати. Тепер багато хто в могилі, І всі до цього давно вже звикли... Навколо тебе так людей багато І один до одного всі ставляться завзято... Зроби лиш крок на зустріч, Допоможи, щоб ще одна не померла тут душа... Так що ж станеться, Якщо асфальт зможе розмовляти? Чи життя чиєсь струхнеться? Чи зможе хтось нормально спати? На жаль, нічого не зміниться, Всі над чиїмся життям будуть далі глумиться. В асфальта не має почуттів, Як і нині в багатьох людей...

2023-02-14 09:16:21

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

marco polo

Щось знайоме 🤔😁..

Відповісти

2023-02-14 09:34:01

1

Сніжана Ворон

@marco polo хах, не знаю, честно. Засіла така ідея після прочитання історії замогубця

Відповісти

2023-02-14 09:39:00

1

Сніжана Ворон

@Сніжана Ворон десь в якихось новинах

Відповісти

2023-02-14 09:39:59

1

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3934

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2419