Пісня моєї душі
Я граю на гітарі, Вкладаючи в нею свою душу. Всеодно вже не допоможуть лікарі, Та далі жити я мушу. Мої тонкі пальці гуляють по струнах, І ця музика заповнює моє серце. Це набагато приємніше, ніж в романах, Вкладати в музику свою душу - набагато легше. Літай пісня моєї душі, Не звертай уваги на плями крові. Я хочу знову забутись, Бо не збираюсь здаватись. Мелодія пронзає твоє серце, Я - відомий музикант. Як тільки мені стає леше - Все гине в один момент. В мене обмаль часу, Ніхто мене не знає, Не відчуєш від моєї пісні екстазу, Надія тебе полишає. Та ти любиш цю мелодію, Ти відчуваєш в ній себе. Якшо мене не забудять - я зрадію, Це єдине, що мене гризе. Та ось наближається кінець, Я дозволяю знову одягнути вам маску. Я може й безумець, Але я більше не вірю в казку...
2023-07-05 11:16:21
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Роузі Рей
Сніжано)Це шедевр)❤️😘
Відповісти
2023-07-05 11:43:30
1
Сніжана Ворон
скомбігували якось🤭
Відповісти
2023-07-05 11:43:43
1
Сніжана Ворон
@Роузі Рей дякую💋💋💋
Відповісти
2023-07-05 11:43:59
2
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2298
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2705