Пісня моєї душі
Я граю на гітарі, Вкладаючи в нею свою душу. Всеодно вже не допоможуть лікарі, Та далі жити я мушу. Мої тонкі пальці гуляють по струнах, І ця музика заповнює моє серце. Це набагато приємніше, ніж в романах, Вкладати в музику свою душу - набагато легше. Літай пісня моєї душі, Не звертай уваги на плями крові. Я хочу знову забутись, Бо не збираюсь здаватись. Мелодія пронзає твоє серце, Я - відомий музикант. Як тільки мені стає леше - Все гине в один момент. В мене обмаль часу, Ніхто мене не знає, Не відчуєш від моєї пісні екстазу, Надія тебе полишає. Та ти любиш цю мелодію, Ти відчуваєш в ній себе. Якшо мене не забудять - я зрадію, Це єдине, що мене гризе. Та ось наближається кінець, Я дозволяю знову одягнути вам маску. Я може й безумець, Але я більше не вірю в казку...
2023-07-05 11:16:21
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Роузі Рей
Сніжано)Це шедевр)❤️😘
Відповісти
2023-07-05 11:43:30
1
Сніжана Ворон
скомбігували якось🤭
Відповісти
2023-07-05 11:43:43
1
Сніжана Ворон
@Роузі Рей дякую💋💋💋
Відповісти
2023-07-05 11:43:59
2
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2898
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4907