На жаль
Сніжана Ворон
Я стою на даху, Дивлюся вниз... Дух перехоплює від цього жаху! Ось тобі людський каприз. Навколо тіла вже зібрались люди, Вони, як ворони, хочуть чимось поживитися. Душі так пізно все вдалось збагнути, А всім навкруги треба тільки подивитися! Їм немає діла до чужих проблем, Вони не знають, як пульс Вже декілька разів під маскою збивався, І як горіли всі почуття вогнем... Вони подивляться, а потім розійдуться, Не забувши при цьому засудити. Лише батькам дитина жах присниться, Як їх дитина на асфальті лежить. Ніхто не зміг людське життя врятувати І не допоміг в усьому розібратися. Але усі можуть тільки руйнувати, Від своїх проблем легше всім ховатися... На жаль, людина пізно зрозуміла, Що всі свої проблеми вона може розрішити. Що вона сама себе зкалічила І позбавила життя...
2023-01-25 08:46:27
2
0
Інші вірші поета
Моя прекрасна любов Її очі Якщо асфальт сміг би розмовляти Слуга диявола
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Masha Debil
@Debilmasha
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3346
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2394