На жаль
Я стою на даху, Дивлюся вниз... Дух перехоплює від цього жаху! Ось тобі людський каприз. Навколо тіла вже зібрались люди, Вони, як ворони, хочуть чимось поживитися. Душі так пізно все вдалось збагнути, А всім навкруги треба тільки подивитися! Їм немає діла до чужих проблем, Вони не знають, як пульс Вже декілька разів під маскою збивався, І як горіли всі почуття вогнем... Вони подивляться, а потім розійдуться, Не забувши при цьому засудити. Лише батькам дитина жах присниться, Як їх дитина на асфальті лежить. Ніхто не зміг людське життя врятувати І не допоміг в усьому розібратися. Але усі можуть тільки руйнувати, Від своїх проблем легше всім ховатися... На жаль, людина пізно зрозуміла, Що всі свої проблеми вона може розрішити. Що вона сама себе зкалічила І позбавила життя...
2023-01-25 08:46:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4962
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761