Повір
Ось би повернути час назад,
Де з рідними разом веселились.
Де за вікном був снігопад,
А ми в теплі туди дивились.
Де ми не знали, як когось ховати
І не думали про це.
Де не хотілось час проклясти
І не боліло так сильно наше серце.
Де туги такої не було,
Зрадістю біжали назустріч долі.
Але це все минуло,
Тепер не сховатись нам від болю...
Тепер ми знаємо про смерть
І про невиконані мрії.
Тепер в житті когось ми просто гість,
Якіий залишив слід в її історії.
Тепер не можемо знайти собі притулку,
Де нас завжди чекають.
Ми не віримо у фантастику,
І долі наші десь блукають.
Але не треба через це себе калічить,
І розбити свої мрії.
Треба красу світу побачить,
І знові хай народяться надії.
2023-02-25 21:16:01
4
0