Повір
Сніжана Ворон
Ось би повернути час назад, Де з рідними разом веселились. Де за вікном був снігопад, А ми в теплі туди дивились. Де ми не знали, як когось ховати І не думали про це. Де не хотілось час проклясти І не боліло так сильно наше серце. Де туги такої не було, Зрадістю біжали назустріч долі. Але це все минуло, Тепер не сховатись нам від болю... Тепер ми знаємо про смерть І про невиконані мрії. Тепер в житті когось ми просто гість, Якіий залишив слід в її історії. Тепер не можемо знайти собі притулку, Де нас завжди чекають. Ми не віримо у фантастику, І долі наші десь блукають. Але не треба через це себе калічить, І розбити свої мрії. Треба красу світу побачить, І знові хай народяться надії.
2023-02-25 21:16:01
4
0
Інші вірші поета
Янгол ти? Забувай її Свій біль Якщо асфальт сміг би розмовляти
Інші поети
Neha
@neha_09
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1202